Сучасний стан макрофітобентосу чорноморського узбережжя Грузії
Розділ:
Екологія, ценологія, охорона та роль водоростей у природіНомер:
Том 31 № 1 (2021)Сторінки:
9–24DOI:
https://doi.org/10.15407/alg31.01.009Анотація
Уперше представлено дані сезонних досліджень макрофітобентосу морського узбережжя Грузії, проведених у 2016–2019 рр. За результатами отриманих значень питомої поверхні популяції макрофітобентосу (S/Wp) встановлено екологічну активність флористичного складу та розподіл видів по станціях: Сарпі, Зелений Мис, порт Батумі та Цихісдзірі. Визначено роль у структурі макрофітобентосу досліджуваних станцій чутливих (S/Wp = 5–25 м2 ∙ кг-1) і толерантних (S/Wp ≥ 25 м2 ∙ кг-1) видів по відношенню до якості екологічного морського середовища. З 27 ідентифікованих водоростей до групи чутливих віднесено 8 видів, до групи толерантних – 19. Найбільша кількість чутливих видів виявлена на станціях Зелений Мис і Цихісдзірі, що свідчить про задовільний екологічний стан цих акваторій. На станції порт Батумі в структурі угруповань макрофітів знайдені лише толерантні види, що є свідченням значного антропогенного навантаження в цій акваторії. Найбільша варіабельність екологічної активності відмічена у представників відділу Rhodophyta (325%). Це дозволяє їм перебувати у різноманітних біотопах з різною інтенсивністю первинно-продукційного процесу. Встановлено закономірний зв’язок між вираженою сезонною динамікою та абсолютними значеннями біомаси макрофітів. У задовільних екологічних умовах, при переважанні в структурі чутливих видів і високих показників біомаси, спостерігається виражена сезонна динаміка. Значення показників біомаси макрофітів збільшуються втричі у весняно-літній період. Аналіз міжрічної динаміки функціонування макрофітобентосу вздовж узбережжя Грузії показав, що більш сприятливі умови інтенсивного його функціонування склалися в 2016 р.
Ключові слова:
макрофітобентос, флористичний склад, морфофункціональні параметри, динаміка, узбережжя ГрузіїТекст статті
Посилання
Aysel V., Dural B., Şenkardeşler A., Erduğan H., Aysel F. 2008. Marine algae and seagrasses of Samsun (Black Sea, Turkey). J. Black Sea/Mediter. Environ. 14: 53–67.
Black Sea biological diversity: Georgia. Black Sea environmental series. 1998. Vol. 8. New York: Unit. Nat. Publ. 167 p.
DIRECTIVE 2008/56/EC of the European Parliament and of the Council establishing a framework for Community action in the field of marine environmental policy, 17 June 2008 (MSFD, 2008/56/EC).
Eremenko T.I. 1967. In: Biology of the northwestern part of the Black Sea. Kyiv: Naukova Dumka. Рр. 126–143. [Еременко Т.И. 1967. Макрофитобентос. В кн.: Биология северо-западной части Черного моря. Киев: Наук. думка. С. 126–143].
Eremenko T.I. 1980. In: Guide to methods of biological analysis of sea water and bottom sediments. Leningrad: Gidrometeoizdat. Pp. 170–177. [Еременко Т.И. 1980. Макрофитобентос. В кн.: Руководство по методам биологического анализа морской воды и донных отложений. Л.: Гидрометеоиздат. С. 170–177].
Guiry M.D., Guiry G.M. 2020. AlgaeBase. World-wide electron. publ. Nat. Univ. Ireland, Galway. http://www.algaebase.org; searched on 15 July 2020.
Kalugina-Gutnik A.A. 1975. Phytobenthos of the Black Sea. Kyiv: Naukova Dumka. 248 p. [Калугина-Гутник А.А. 1975. Фитобентос Черного моря. Киев: Наук. думка. 248 с.].
Lisovskaya O.A., Nikitina V.N. 2010. Diversity of coastal macrophytobethos algae in the southern part of the Russian Black Sea coast. Bull. St. Petersburg State Univ. 3(1): 36–43. [Лисовская О.А., Никитина В.Н. 2010. Разнообразие водорослей прибрежного макрофитобетоса южной части российского побережья Черного моря. Вестн. СПбГУ. 3(1): 36–43].
Minicheva G.G. 2013. Use of the macrophytes morphofunctional parameters to asses ecological status class in accordance with the EU WFD. Mor. ekol. J. 12(3): 5–21.
Minicheva G.G. 2019. In: Proceedings of the All-Ukrainian Scientific Conference (Odesa, 29–31 May, 2019). Odesa. Pp. 12–16. [Мінічева Г.Г. 2019. Імплементація директиви ЄС про морську стратегію для державного моніторингу макрофітобентосу морських вод України. В кн.: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (29–31 травня 2019 р.). Одеса. С. 12–16].
Minicheva G.G., Zotov A.B., Kosenko M.N. 2003. In: GEF UNDP Black Sea Ecosystems Recovery Project. Prepr. Acad. Sci. Ukraine. Odessa branch Inst. Biol. Odessa. 32 p.
Minicheva G.G., Zotov A.B., Kosenko M.N. 2004. Possibilities of using the methodological apparatus of morpho-functional assessment of aquatic vegetation. Mor. Ekol. J. 3(3): 78–94. [Миничева Г.Г., Зотов А.Б., Косенко М.Н. 2004. Возможности использования методического аппарата морфофункциональной оценки водной растительности. Мор. экол. журн. 3(3): 78–94].
Minicheva G., Afanasyev D., Kurakin A. 2015. Black Sea monitoring guidelines. Macropphytobenthos. Secretariat commission protection Black Sea against pollution. Istanbul. 76 p.
The International Plant Names Index (IPNI). 2020. http://www.ipni.org (search 10.08.2020)
Vasnev S.A. 2001. Statistics: Tutorial. Moscow: Moscow State Univ. Print. Arts. 170 р. [Васнев С.А. 2001. Статистика: Учебное пособие. М.: МГУП. 170 с.].
Vinogradova K.L. 1974. Ulvic algae (Chlorophyta) of the seas of the USSR. Leningrad: Nauka. 166 р. [Виноградова К.Л. 1974. Ульвовые водоросли (Chlorophyta) морей СССР. Л.: Наука. 166 с.].
Zenkovich V.P. 1958. The shores of the Black and Azov seas. Moscow: Geografgiz. 373 p. [Зенкович В.П. 1958. Берега Чёрного и Азовского морей. М.: Географгиз. 373 с.].
Zinova A.D. 1967. Identification manual of green, brown and red algae of the Southern Seas of the USSR. Moscow, Leningrad: Nauka. 397 p. [Зинова А.Д. 1967. Определитель зелёных, бурых и красных водорослей южных морей СССР. М., Л.: Наука. 397 с.].