Шкідливе «цвітіння» води, спричинене динофлагелятами в Тихому океані біля Гватемали (2019−2022 рр.)
Автор(и)
,
Околодков Ю.Б.2*,
Кобо-Градин Ф.3
2 Інститут морських наук і рибальства, Університет Веракрузана (ICIMAP-UV), Бока-дель-Ріо, Веракрус, Мексика
3 Університет Сантьяго де Компостела (USC), Понтеведра, Галісія, Іспанія
Розділ:
Екологія, ценологія, охорона та роль водоростей у природіНомер:
Том 34 № 1 (2024)Сторінки:
3-19DOI:
https://doi.org/10.15407/alg34.01.003Анотація
Дослідження планктону в Гватемалі пов’язані з випадками шкідливого «цвітіння» води (ШЦВ), спричиненого водоростями – продуцентами токсинів. У 1987 р. 193 людини отруїлися після вживання молюсків, з них 22 людини померли. Як виявилося, це сталося через токсичного динофлагелята Pyrodinium bahamense var. compressum (Böhm) Steidinger, Tester et F.J.R.Taylor, яким харчувалися молюски. В листопаді 2019 р. цей вид знову було зареєстровано в прибережній частині Тихого океану в Гватемалі. Його чисельність сягала 1 × 104 кл./л. У вересні 2020 р. було виявлено «цвітіння» Margalefidinium polykrikoides (Margalef) F.Gómez, Richlen et D.M.Anderson, чисельність його на вегетативній стадії була 1,24 × 106 кл./л, а цист – 1,53 × 106 кл./л. Масовий розвиток Noctiluca scintillans (Macartney) Kofoid et Swezy спостерігався в листопаді 2020 р. та березні 2021 р. (1,2 × 106 кл./л). З січня по грудень 2021 р. на трьох ділянках акваторії перед портом Кецаль проводився щомісячний моніторинг (зразки відбирали планктонною сіткою з розміром комірки 25 мкм). У квітні 2022 р. у західному секторі гватемальського Тихого океану, зокрема в муніципалітеті Тікісате департаменту Ескуінтла, було зафіксовано 11 випадків у людей із симптомами паралітичного отруєння молюсками. У період з 3 по 27 травня 2022 р. ШЦВ спричинило смерть чотирьох та отруєння 34 людей у департаментах поблизу Мексики: Реталулеу (Чамперіко), Сан-Маркос (Тілапа) та Ескуінтла (Тікісате, Буена-Віста та Ізтапа). Максимальна концентрація сакситоксину була зафіксована біля Реталулеу (14 099 МО/100 г); до 7 липня 2022 р. сакситоксин продовжувавали виявляти в Тілапі та Тікісате (1021 МО/100 г). У шлунку молюска Tagelus sp. (двостулкові: Solecurtidae) були виявлені клітини P. bahamense.
Ключові слова:
«цвітіння» води, динофлагеляти, Гватемала, Тихий океан, мікроводорості, фітопланктон, Pyrodinium bahamense, сакситоксин, паралітичне отруєння молюскамиТекст статті
Посилання
Alonso-Rodríquez R. 2004. Hidrología y condiciones ambientales que determinan la proliferación de dinoflagelados causantes de mareas rojas en la bahía de Mazatlán, Sin., México: Dr. Sci. Thesis. La Paz, B.C.S., México: Centro Invest. Biol. Nor., S.C. 116 p.
Anderson D.M., Morel F.M. 1979. The seeding of two red tide blooms by the germination of benthic Gonyaulax tamarensis hypnocysts. Estuar. Coast. Mar. Sci. 8(3): 279–293. https://doi.org/10.1016/0302-3524(79)90098-7
AOAC. 2000. In: Official methods of analysis of Association of Official Analytical Chemists. Gaithersburg: AOAC. Pp. 59–61.
Azanza R.V., Baula I.U. 2005. Fish kills associated with Cochlodinium blooms in Palawan, the "last frontier" of the Philippines. Harm. Algae News. 29: 13–14.
Azanza R.V., Max Taylor F.J.R. 2001. Are Pyrodinium blooms in the Southeast Asian region recurring and spreading? A view at the end of the millennium. AMBIO. J. Human Environ. 30(6): 356–364. https://doi.org/10.1579/0044-7447-30.6.356 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11757284
Band-Schmidt C., Duran-Riveroll L., Bustillos J., Leyva-Valenci, I., López-Cortés D., Nuñez-Vazquez E., Hernández F., Ramírez-Rodríguez D. 2019. Paralytic toxin producing dinoflagellates in Latin America: Ecology and physiology. Front. Mar. Sci. 6: 42. https://doi.org/10.3389/fmars.2019.00042
Bardales-Espinoza W.A., Castañón C., Herrera-Herrera J.L. 2019. In: Primer reporte de evaluación del conocimiento sobre cambio climático en Guatemala. Ciudad de Guatemala. Guatemala: Edit. Univ. UVG. Pp. 20–39.
Brosnahan M.L., Ralston D.K., Fischer A.D., Solow A.R., Anderson D.M. 2017. Bloom termination of the toxic dinoflagellate Alexandrium catenella: Vertical migration behavior, sediment infiltration, and benthic cyst yield. Limnol. Oceanogr. 62: 2829–2849. https://doi.org/10.1002/lno.10664 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/29263558 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5725721
Brosnahan M.L., Fischer A.D., Lopez C.B., Moore S.K., Anderson D.M. 2020. Cyst-forming dinoflagellates in a warming climate. Harm. Algae. 91: 101728. https://doi.org/10.1016/j.hal.2019.101728 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/32057345 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7189352
Comisión del Codex Alimentarius. 2017. Criterios para la aprobación de métodos biológicos utilizados para la detección de productos químicos de interés. In: Programa conjunto FAO/OMS sobre normas alimentarias (Budapest, 8–12 Mayo, 2017). Roma, Italia: Organización de las Naciones Unidas para la Alimentación y la Agricultura, Organización Mundial de la Salud. 12 p.
Durán-Riveroll L.M., Band-Schmidt C.J., Okolodkov Yu.B., Almazán-Becerril A. 2019. In: Costas y mares mexicanos: Contaminación, impactos, vulnerabilidad y cambio climático. Ciudad de México. México: UNAM, UAC. Pp. 277–312.
Fischer W., Krupp F., Schneider W., Sommer C., Carpent K.E., Niem V.H. 1995. Guía FAO para la identificación de especies para los fines de pesca. Pacífico centro-oriental. Vol. 1. Plantas e invertebrados. Roma, Italia: FAO. 664. p.
Gao X. 2009. TMDL Report: Nutrient and dissolved oxygen TMDLs for the Indian River Lagoon and Banana River Lagoon. Tallahassee (Florida): Florida Depart. Environ. Protec. Division Environ. Asses. Rest.
García-Moreiras I., Oliveira A., Santos A., Oliveira P., Amorim A. 2021. Environmental factors affecting spatial dinoflagellate cyst distribution in surface sediments off Aveiro-Figueira da Foz (Atlantic Iberian Margin). Front. Mar. Sci. 8: 699483. https://doi.org/10.3389/fmars.2021.699483
García-Pérez J., Carrillo-Ovalle L., Blanda E., Vargas-Montero M. 2018. First report of the genus Gambierdiscus from the Atlantic coast of Guatemala. Harm. Algae News. 61: 9–10.
Glibert P.M., Burkholder J.M. 2018. Causes of harmful algal blooms. In: Harmful algal blooms: A compendium desk reference. 1st ed. Chichester, West Sussex (UK): John Wiley & Sons Ltd. Pp. 1–38. https://doi.org/10.1002/9781118994672.ch1
Hallegraeff G.M., Anderson D.M., Cembella A.D. 2003. Manual on harmful marine microalgae. Monographs on Oceanographic Methodology. 11. Paris: UNESCO. 793 p.
Hoppenrath M., Chomérat N., Horiguchi T. 2014. Marine benthic dinoflagellates -unveiling their worldwide biodiversity. Stuttgart: Schweiz. Verlag. (Nagele u. Obermiller). 276 p.
ICC Instituto Privado de Investigación sobre Cambio Climático. 2022. Resumen Meteorológico 2021. Resultados del Sistema Meteorológico del ICC. Guatemala. 57 p.
INSIVUMEH (Instituto Nacional de Sismología, Vulcanología, Meteorología e Hidrología). 2022. Sección de hidrología. https://insivumeh.gob.gt/?p=45289
Leiva A.V. 2008. Eventos de marea roja ocurridos en el océano Pacífico de Guatemala: Tesis maestría. Fac. ingenier., Univ. de San Carlos de Guatemala, Ciudad de Guatemala, Guatemala.
Moestrup Ø. 2009. Taxonomic reference list of harmful microalgae. Paris: IOC-UNESCO. www.marinespecies.org/hab
Moore S.K., Trainer V.L., Mantua N.J., Parker M.S., Laws E.A., Backer L.C., Fleming, L.E. 2008. Impacts of climate variability and future climate change on harmful algal blooms and human health. Environ. Health. 7(2): S4. https://doi.org/10.1186/1476-069X-7-S2-S4 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19025675 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2586717
Phlips E.J., Badylak S., Nelson N.G., Havens K.E. 2020. Hurricanes, El Niño and harmful algal blooms in two sub-tropical Florida estuaries: Direct and indirect impacts. Sci. Rep. 10(1): 1910. https://doi.org/10.1038/s41598-020-58771-4 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/32024897 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7002698
Phlips E.J., Badylak S., Christman M., Wolny J., Brame J., Garland J., Hall L., Hart J., Landsberg J., Lasi M., Locjwood J., Paperno R., Scheidt D., Staples A., Steidinger K. 2011. Scales of temporal and spatial variability in the distribution of harmful algae species in the Indian River Lagoon, Florida, USA. Harm. Algae. 10(3): 277–290. https://doi.org/10.1016/j.hal.2010.11.001
Reguera B., Alonso R., Moreira A., Méndez S. 2011. Guía para el diseño y puesta en marcha de un plan de seguimiento de microalgas productoras de toxinas. Manuales y Guías. 59. Paris, Viena: Comis. Oceanográf. Int., Org. Nac. Unid. Educ., Ciencia Cult. 46 p.
