Річний цикл фітопланктону в Тихому океані біля берегів Гватемали з урахуванням фізико-хімічних параметрів
Автор(и)
,
Околодков Ю.Б.2*,
Кобо-Градин Ф.3
2 Інститут морських наук і рибальства, Університет Веракрузана (ICIMAP-UV), Бока-дель-Ріо, Веракрус, Мексика
3 Університет Сантьяго де Компостела (USC), Понтеведра, Галісія, Іспанія
Розділ:
Екологія, ценологія, охорона та роль водоростей у природіНомер:
Том 34 № 3 (2024)Сторінки:
205-226DOI:
https://doi.org/10.15407/alg34.03.205Анотація
Вивчено річний цикл фітопланктону в центральній частині Тихоокеанського прибережжя Гватемали у зв’язку з фізико-хімічними факторами. Через відсутність базової інформації про особливості розвитку фітопланктону в цьому секторі Тихого океану, зокрема про фактори, що викликають шкідливе «цвітіння» водоростей, протягом року (з січня по грудень 2021 р.) на трьох ділянках акваторії поблизу порту Кецаль проводився щомісячний моніторинг. Період спостережень охоплював три гідроме-терологічні сезони. Проби відбирали біля буїв Teксaкo, Рекалада та Ентре Моррос на глибині 1,5 та 5,0 м. Ці ділянки акваторії зазнають антропогенного впливу через судно-плавство та міську агломерацію поблизу. Було оцінено структуру фітопланктонного угруповання (видовий склад, чисельність, багатство та різноманітність), з акцентом на потенційно токсичні та нетоксичні шкідливі види. Всього за період спостережень виявлено 53 види діатомових з 26 родів і 13 порядків та 42 види динофлагелят з 14 родів і 6 порядків. Суттєвих відмінностей у видовому складі мікроводоростей залежно від глибини відбору проб та різними кварталами року не виявлено. Порівняння загальної чисельності клітин водоростей між трьома ділянками не показало істотних відмінностей. Отримані результати представляють нову інформацію про угруповання фітопланктону гватемальської частини Тихого океану, де щорічно реєструються явища «цвітіння» води з подальшими екологічними наслідками та отруєнням людей.
Ключові слова:
діатомові водорості, динофлагеляти, Гватемала, шкідливе «цвітіння» водоростей, Margalefidinium, мікроводорості, Тихий океан, фітопланктон, Pyrodinium, токсичний фітопланктонТекст статті
Посилання
APHA. 2017. Standard Methods for the Examination of Water and Wastewater (23rd ed.). Washington: DC Amer. Publ. Health Assoc.
Arévalo-Martínez R. 1945. Guatemala. Ciudad de Guatemala, Guatemala: Tipograf. Nac.
Carrillo-Ovalle H.L. 2009. Fase I: Estudio de los florecimientos algales (mareas rojas), en el Pacífico de Guatemala (Fodecyt No. 31–2007). Ciudad de Guatemala, Guatemala: Secretaría Nac. Cien. Tecnol.
Comisión Portuaria Nacional. 1997. Boletín informativo meteorológico. Puerto Quetzal, Guatemala: Empresa Portuaria Quetzal.
Edler L., Elbrächter M. 2010. The Utermöhl method for quantitative phytoplankton analysis. In: Microscopic and molecular methods for quantitative phytoplankton analysis. Manuals and Guides. 55. Paris: UNESCO. Pp. 13–20
García-Pérez J., Carrillo-Ovalle L., Blanda E., Vargas-Montero M. 2018. First report of the genus Gambierdiscus from the Atlantic coast of Guatemala. Harm. Algae News. 61: 9–10.
INSIVUMEH. 2021. Perspectiva climática Trimestral 'Mayo-Julio. Departamento de Investigación y Servicios Meteorológicos del Instituto Nacional de Sismología, Vulcanología, Meteorología e Hidrología. 7 p. https://insivumeh.gob.gt/?p=13162
Leiva A.V. 2008. Eventos de marea roja ocurridos en el océano Pacífico de Guatemala. Tesis de maestría. Ciudad de Guatemala, Guatemala: Univ. de San Carlos de Guatemala.
Litchman E., Klausmeier C.A. 2008. Trait-based community ecology of phytoplankton. Ann. Rev. Ecol., Evol., Syst. 39: 615–639. http://www.jstor.org/stable/30245179 https://doi.org/10.1146/annurev.ecolsys.39.110707.173549
Margalef R. 1978. Life forms of phytoplankton as survival alternatives in an unstable environment. Oceanol. Acta. 1(4): 493–509.
NOAA. 2021. Estado del Sistema de alerta del ENSO: Advertencia de La Niña. Nat. Weather Service Nat. Ocean. Atmosphere. Admin. https://origin.cpc.ncep.noaa.gov/products/analysis_
monitoring/enso_disc_feb2021/ensodisc_Sp.shtml
Paz-Cordón K.E. 1997. Identificación, abundancia y temporalidad estacional y espacial de Pyrrophytas y su relación con las variables ambientales presentes en Puerto Quetzal, San José, Escuintla. Tesis licenciat. Ciudad de Guatemala, Guatemala: Univ. San Carlos, Centro de Estud. Mar Acuicult.
Paz-Cordón K.E., Okolodkov Y.B., Cobo-Gradín F. 2024. Harmful blooms caused by dinoflagellates in the Pacific of Guatemala (2019 to 2022). Algologia. 34(1): 3–19. https://doi.org/10.15407/alg34.01.003
Rosales-Loessener F.M.W., Porras E.D., Dix M.W. 1989. Toxic shellfish poisoning in Guatemala. In: Red tides: Biology, environmental science and toxicology. Amsterdam: Elsevier Sci. Publ. Pp. 113–116.
Rosales-Loessener F., Matsuoka K., Fukuyo Y., Sanchez E.H. 1996. Cysts of harmful dinoflagellates found from Pacific coastal waters of Guatemala. In: Harmful and Toxic Algal Blooms. Tokyo: UNESCO. Pp. 193–195.
Salcedo-Garduño M.G., Castañeda-Chávez M.R., Lango-Reynoso F., Sosa-Villalobos C.A., Landeros C., Galaviz-Villa I. 2019. Influence of physicochemical parameters on phytoplankton distribution in the lagoon system of Mandinga, Mexico. Rev. Bio Cien. 6: 1–25. https://doi.org/10.15741/revbio.06.e427
Utermöhl H. 1958. Zur Vervollkomnung der quantitativen Phytoplankton-Methodik. Mitteilung - Int. Ver. Theor. Amgew. Limnol. 9: 41–71.
Wells M., Karlson B., Wulff A., Kudela R., Trick C., Asnaghi V., Trainer V. 2019. Future HAB science: Directions and challenges in a changing climate. Harm. Algae. 91(1): 101632. https://doi.org/10.1016/j.hal.2019.101632 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/32057342
