Каналошовні діатомові (Bacillariophyceae) як інструмент палеоокеанологічних реконструкцій на мілководному шельфі Чорного моря
Автор(и)
,
Ольштинська О.П.
Розділ:
Викопні водоростіНомер:
Том 36 № 1 (2026)Сторінки:
25-42DOI:
https://doi.org/10.15407/alg36.01.025Анотація
Аналіз викопних діатомових комплексів із верхньоплейстоценових і голоценових осадів мілководних акваторій північно-західного шельфу Чорного моря показав провідну роль бентосу в їхній екологічній структурі. Значна частка діатомових у цій автохтонній групі належить каналошовним видам генетично близьких порядків Surirellales і Rhopalodiales. Своєрідна будова структури канального шва визначає стратегію адаптації й надає еволюційні переваги для існування у солонуватоводних біотопах естуаріїв і лиманів із мулистим дном. У досліджених пізньочетвертинних комплексах серед каналошовних діатомових трапляються епіфіти, але їхня більшість належить до епіпелону, характерному для дрібнозернистих субстратів. Рухливість клітин сприяє вільному пересуванню в пошуку оптимального рівня світла та кисню. За змінами таксономічного складу та екологічної толерантності каналошовних діатомових простежено знизу вгору по розрізу поступову заміну прісноводних і слабосолонуватоводних обстановок річкових гирл і лиманів пізнього плейстоцену на ранньо-середньоголоценові солоноводні лагунні обстановки та сучасні морські умови. Підвищенню достовірності та розширенню можливостей палеоекологічних реконструкцій на чорноморському шельфі сприяє урахування нових філогенетичних даних. Адаптивні особливості фізіології та морфології діатомових є опосередкованим показником умов середовища існування та оптимальної вегетації видів. Розуміння природи та еволюційних зв'язків таксономічної групи, важливої для відтворення палеоумов середовища мілководного шельфу, сприяє підвищенню достовірності та розширенню можливостей при вивченні пізньочетвертинної історії Чорного моря.
Ключові слова:
каналошовні діатомові, епіпелон, донні осади, Чорне море, пізній плейстоцен, голоценТекст статті
Посилання
Barinova S.S., Medvedeva L.A., Anisimova O.V. 2006. Biodoversity of algae-indicatora of the environment. Tel-Aviv: PiliesStud. 498 p. [Баринова С.С., Медведева Л.А., Анисимова О.В. 2006. Биоразнообразие водорослей-индикаторов окружающей среды. Тель-Авив: PiliesStud. 498 с.]
Barinova S.S., Belous O.P., Tsarenko P.M. 2019. Algal indication of water bodies in Ukraine: Metods and perspectives. Haifa, Kyiv: Univ. Haifa Publ. 367 p. [Баринова С.С., Бiлоус Е.П., Царенко П.М. 2019. Альгоиндикация водных объектов Украины: методы и перспективы. Хайфа, Киев: Изд-во Хайф. ун-та. 367 с.]
Cano M.G., Casco M.A., Claps M.C. 2016. Epipelon dynamics in a shallow lake through a turbid- and a clear- water regim. J. Limnol. 75(2): 355–368. https://doi.org/10.4081/jlimnol.2016.1340
Diatom analysis. Vol. 1. General and paleobotanical characteristics of diatoms. 1949. Ed. A.N. Kristofovich. Moscow, Leningrad: Gosgeollitizdat. 240 p. [Диатомовый анализ. Т. 1. Общая и палеоботаническая характеристика диатомовых водорослей. 1949. Под ред. А.Н. Криштофовича. М., Л.: Гос. изд-во геол. лит. 240 с.]
Dirican S., Kaleli A., Yılmaz E., Özer A., Dayıoğlu H. 2022. New Records of Diatoms (Bacillariales, Rhopalodiales & Surirellales) with Ultrastructure Details from the Black Sea Coast of Turkey. Aquat. Sci. Eng. 37(1): 19–28. https://doi.org/10.26650/ASE2021983449
Fayó R., Espinosa M.A., Velez-Agudelo C.A. 2025. Paleoenvironmental reconstruction of a Neogene diatomite deposit from La Pampa Province (Argentina). Geobios. 88–89: 91–101. https://doi.org/10.1016/j.geobios.2024.02.009
Gerasimyuk V.P. 2005. Microphytobenthos of coastal waters of the Zmeinyy Island. Bull. ONU. 10(4): 205–221. [Герасимюк В.П. 2005. Микрофитобентос прибрежных вод острова Змеиный. Вісн. ОНУ. 10(4): 205–221.]
Guiry M.D., Guiry G.M. 2025. AlgaeBase. World-wide electron. publ. Nat. Univ. Ireland, Galway.
Guslyakov N.Ye., Zakordonets O.A., Gerasimyuk V.P. 1992. Atlas of benthic diatoms of the north-western part of the Black Sea and adjoining reservoirs. Kyiv: Nauk. Dumka. 112 p. [Гусляков Н.Е., Закордонец О.А., Герасимюк В.П. 1992. Атлас диатомовых водорослей бентоса северо-западной части Черного моря и прилегающих водоемов. Киев: Наук. думка. 112 с.]
Letáková M., Fránková M., Poulíčková A. 2018. Ecology and applications of freshwater epiphytic diatoms - review. Cryptogamie, Algologie. 39(1): 3–22. https://doi.org/10.7872/crya/v39.iss1.2018.3
Medlin L.K., Kaczmarska I. 2004. Evolution of the diatoms: V. Morphological and cytological support for the major clades and taxonomic revision. Phycologia. 43(3): 245–270. https://doi.org/10.2216/i0031-8884-43-3-245.1
Oksiyuk O.P., Davydov O.A. 2010. Algocenoses of microphytobenthos of the Dnieper reservoirs and the Dnieper-Bug estuary region. Hydrobiol. J. 46(2): 48–70. [Оксиюк О.П., Давыдов О.А. 2010. Альгоценозы микрофитобентоса водохранилищ Днепра и Днепровско-Бугской устьевой области. Гидробиол. журн. 46(2): 48–70.] https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v46.i4.40
Olshtynskaya A.P. 1986. Features of the distribution of diatoms in the Upper Quaternary sediments of the Black Sea. In: Actual issues of modern paleoalgology. Kyiv: Nauk. Dumka. Pp. 87–90. [Ольштынская А.П. 1986. Особенности распространения диатомовых водорослей в верхнечетвертичных осадках Черного моря. В кн.: Актуальные вопросы современной палеоальгологии. Київ: Наук. думка. С. 87–90.]
Olshtynskaya A.P. 2008. Correlation of different facies Upper Quaternary deposits of the Black Sea region by diatoms. In: News of Paleontology and Stratigraphy. Novosibirsk: SB RAS. Pp. 451–454. [Ольштынская А.П. 2008. Корреляция разнофациальных верхне-четвертичных отложений Черноморского региона по диатомеям. В кн.: Новости палеонтологии и стратиграфии. Новосибирск: СО РАН. С. 451–454.]
Olshtynska O.P., Tymchenko Yu.A. 2014. Fossil Holocene Diatoms of the Karkinit Bay, the Black Sea, Ukraine. Int. J. Algae. 16(2): 193–206. https://doi.org/10.1615/InterJAlgae.v16.i2.90
Poulíčková A., Hašler P., Lysáková M., Spears B. 2008. The ecology of freshwater epipelic algae: an update. Phycologia. 47: 437–450. https://doi.org/10.2216/07-59.1
Proshkina-Lavrenko A.I. 1963. Diatoms of the Black Sea benthos. Moscow, Leningrad: Publ. Acad. Sci. USSR. 244 p. [Прошкина-Лавренко А.И. 1963. Диатомовые водоросли бентоса Черного моря. М., Л.: Изд-во АН СССР. 244 с.]
Rizzo A. 2024. Photo-physiological and optical properties of benthic diatoms in hydrogels: Dr. Sci. (Biol.) Thesis. 246 p.
Round E.E., Crawford R.M., Mann D.G. 1990. The diatoms. Biology and morphology of the genera. Cambridge: Cambridge Univ. Press. 747 p.
Ruck E.C. 2010. Phylogenetic systematics of the canal raphe bearing orders Surirellales: Dr. Sci. (Philos.) Thesis. 835 p.
Ruck E.C., Guiry M.D. 2016. Validation of the diatom genus name Coronia (Surirellaceae, Bacillariophyta). Not. Algar. 11: 1–3.
Ruck E.C., Nakov T., Alverson A.J., Theriot E.C. 2016a. Phylogeny, ecology, morphological evolution, and reclassification of the diatom orders Surirellales and Rhopalodiales. Mol. Phyl. Evol. 103: 155–171. https://doi.org/10.1016/j.ympev.2016.07.023 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27456747
Ruck E.C., Nakov T., Alverson A.J., Theriot E.C. 2016b. Nomenclatural transfers associated with the phylogenetic reclassification of the Surirellales and Rhopalodiales. Not. Algar. 10: 1–4.
Rybak M., Kochman-Kędziora N., Pęczuła W. 2020. Diversity of the Rhopalodiaceae Diatoms (Bacillariophyta) on Macrophytes of different architecture in small and shallow oxbow lakes (SE Poland). J. Ecol. Eng. 21(5): 164–173. https://doi.org/10.12911/22998993/122486
Shimkus K.M., Mukhina V.V., Trimonis E.S. 1973. On the role of diatoms in the late Quaternary sedimentation of the Black Sea. Oceanology. 13(6): 1066–1071. [Шимкус К.М., Мухина В.В., Тримонис Э.С. 1973. О роли диатомей в позднечетвертичном осадко-образовании Черного моря. Океанология. 13(6): 1066–1071.]
Sims P.A., Mann D.G., Medlin L.K. 2006. Evolution of the diatoms: insights from fossil, biological and molecular data. Phycologia. 45(4): 361–402. https://doi.org/10.2216/05-22.1
Vos P.C., de Wolf H. 1988. Methodological aspects of paleoecological diatom research in coastal areas of the Netherlands. Geol. Mijnbouw. 67: 31–40.
Vos P.C., de Wolf H. 1993. Diatoms as a tool for reconstructing sedimentary environments in coastal wetlands; methodological aspects. Hydrobiologia. 296(1): 285–296. https://doi.org/10.1007/BF00028027
Watanabe T., Mayama Sh., Idei M. 2012. Overlooked heteropolarity in Surirella cf. fastuosa (Bacillariophyta) and relationships between valve morphogenesis and auxospore development. J. Phycol. 48(5: 1265–1277. https://doi.org/10.1111/j.1529-8817.2012.01216.x https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27011284
You Q., Liu Y., Wang Y., Wang Q. 2009. Taxonomy and distribution of diatoms in the genera Epithemia and Rhopalodia from the Xinjiang Uygur Autonomous Region, China. Nova Hedw. 89(3-4): 397–430. https://doi.org/10.1127/0029-5035/2009/0089-0397
Zabelina E.K. 1974. Distribution of diatoms in sediment cores from the northwestern Black Sea. In: Micropaleontology of oceans and seas. Moscow: IO RAS. Pp. 173–177. [Забелина Э.К. 1974. Распределение диатомей в колонках осадков из северо-западной части Черного моря. В кн.: Микропалеонтология океанов и морей. Мoscow: ИО РАН. С. 173–177.]
Zuluaga-Astudillo D., Ruge J.C., Caicedo-Hormaza B. 2025. Micromechanical Characterization of Diatom Frustules of Multiple Origin. Appl. Sci. 15(2): 749. https://doi.org/10.3390/app15020749
