Правила для авторів

У журналі «Альгологія» друкуються статті, що містять нові, раніше не опубліковані дані. Кожен рукопис, поданий до журналу, оцінюється науковим редактором відповідного розділу з урахуванням його оригінальності, наукової цінності, а також відповідності редакційній політиці та стилю журналу.

Редакційна політика журналу «Альгологія» у своїй діяльності спирається на положення Комітету з етики наукових публікацій (Committee on Publication Ethics (COPE) — https://publicationethics.org/core-practices).

Рукописи, що подаються для опублікування в журналі, не повинні порушувати наукової етики та авторських прав, містити ознаки фальсифікації чи фабрикації даних або плагіату. Для описових статей необхідно надавати повну інформацію щодо отримання даних, щоб результати можна було перевірити; для експериментальних — повний опис проведених експериментів, результати яких можна відтворити. Крім того, до тексту можна додати електронні файли з детальнішою інформацією, що будуть розміщені в онлайн-версії статті як «Додаткові матеріали». Рукописи, що не відповідають зазначеним вимогам, відхиляються без розгляду.

Рукописи українською та англійською мовами слід надсилати в електронному вигляді на адресу редакції: algologia@ukr.net.

Статті, які відповідають зазначеним вимогам, анонімно рецензуються (single-blind review). У спірних випадках передбачається залучення двох і більше незалежних рецензентів. Автори можуть зазначати осіб, яких, на їхню думку, не варто запрошувати для рецензування цієї статті у зв’язку з можливим конфліктом інтересів. Автори зобов’язані надавати обґрунтовані та аргументовані відповіді на зауваження рецензентів і наукового редактора. Редакція залишає за собою право відхиляти рукописи на підставі негативних рецензій або експертних висновків членів редколегії.

Подані статті мають бути оригінальними та не перебувати на розгляді в інших виданнях. Автори несуть відповідальність за те, щоб у поданому рукописі не було порушень авторського права. Після прийняття рукопису авторські права зберігаються за автором (авторами).

Підготовка рукопису

Рукописи необхідно подавати у форматах Microsoft Word (.docx, .doc), шрифтом Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал 1,5. Тексти повинні бути вирівняні за шириною, без перенесень слів, із полями 2 см з усіх боків сторінки.

Обсяг рукопису, включаючи список літератури, таблиці (до 5) і рисунки (до 6), не повинен перевищувати 14 стор., у виняткових випадках — 24 стор. Список таксонів — не більше 2–3 стор. Вітається подання об’ємних матеріалів (зокрема списків таксонів) у вигляді електронних додатків.

Стаття повинна містити назву, ім’я (імена) автора (авторів), їхню афіляцію, робочу адресу (адреси), електронну пошту, а також основний текст (див. нижче). Мета роботи має бути чітко сформульована.

Інформація про авторів

Розміщується над назвою. Слід вказати прізвища (великими літерами) та ініціали авторів із зазначенням їхніх ORCID; установу (установи) та повну поштову адресу в одному абзаці. Також необхідно зазначити електронну адресу автора для листування.

Назва

Назва має бути стислим описом роботи. У разі включення назви таксона до заголовка статті слід вказати його автора (авторів), а також назви таксонів вищого рангу. Для флористичних досліджень у назві бажано зазначити район досліджень.

Реферат та ключові слова

Реферат із коротким описом змісту статті (до 1900 знаків) слід подавати українською та англійською мовами. У рефераті не зазначають авторів таксонів, номенклатурні джерела та посилання; слід уникати скорочень (крім загальноприйнятих).

Ключові слова або фрази повинні відображати основні поняття, розглянуті в статті; за потреби слід надавати географічну прив’язку.

Основний текст

В оригінальних наукових статтях основний текст має бути структурований на розділи з відповідними заголовками: Вступ, Матеріали та методи, Результати, Обговорення, Висновки, Подяки та Список літератури. Допускаються додаткові підрозділи. У коротких повідомленнях текст може бути неструктурованим.

Наукові назви таксонів усіх рангів слід виділяти курсивом. Для таксонів рангу роду і нижче під час першого згадування в тексті вказують імена авторів. При першому використанні назви виду його родову назву слід наводити повністю, при повторному — скорочувати до початкової літери, за винятком випадків, коли назва стоїть на початку речення (наприклад, “Gongolaria barbata (Stackhouse) Kuntze” — при першому згадуванні, далі — “G. barbata”). У таблицях і підписах до рисунків родові назви не скорочуються (виняток — перелік кількох видів одного роду).

Імена та скорочення імен авторів таксонів рослин слід стандартизувати за The International Plant Names Index (https://www.ipni.org/), прийняті назви таксонів водоростей — за міжнародною базою даних AlgaeBase (https://www.algaebase.org) із можливим зазначенням синонімів у дужках.

Посилання на літературні джерела в тексті подаються в дужках із датою публікації (Kondratyeva, 1968, 1995; Tsarenko et al., 2000; Guiry, Guiry, 2026). При цитуванні кількох джерел їх слід розташовувати в хронологічному порядку, розділяючи крапкою з комою. Якщо стаття має трьох і більше авторів, зазначають першого автора з додаванням «et al.» (Vinogradova et al., 2017).

Таблиці та ілюстрації

Рекомендується використовувати рисунки та таблиці. Слід уникати дублювання даних у рисунках, таблицях і тексті. На всі рисунки та таблиці мають бути посилання в тексті під час першого згадування (рис. 1, табл. 2). Вони повинні бути чіткими, інформативними та не дублювати текст. Умовні позначки та скорочення слід розшифровувати у виносках до таблиці.

Ілюстрації (фотографії, графіки тощо) розміщують у тексті після першого посилання на них. Однотипні ілюстрації слід оформлювати в єдиному стилі; за можливості їх об’єднують в один рисунок. Ілюстрації мають бути чіткими та контрастними (не менше 300 dpi; рекомендований формат — 12,6 × 21 см). На мікрофотографіях слід зазначати масштаб, у графіках — назви осей і одиниці вимірювання. Підписи повинні містити пояснення всіх умовних позначень. Ілюстрації також слід подавати окремими файлами у форматі JPG.

Додаткові матеріали

Додаткові матеріали є відкритими і розміщуються на вебсайті журналу під час онлайн-публікації з відповідним посиланням у друкованій статті. Їх слід подавати разом із рукописом окремими файлами, додаючи префікс S (наприклад, Рисунок S1, Таблиця S1). У тексті статті мають бути відповідні посилання (рис. S1). Додаткові матеріали рецензуються, але публікуються без редагування.

Список літератури

Посилання на використані джерела розташовують за абеткою. Необхідно вказувати всіх авторів. Публікації одного автора передують публікаціям із кількома авторами. Роботи сортують за першим автором і роком; для однакового року використовують позначення a, b тощо. Публікації латиницею подаються мовою оригіналу. Для кириличних джерел авторів і назви слід подавати англійською мовою (за наявності — відповідно до резюме), а в квадратних дужках — оригінал.

Не рекомендується цитувати матеріали конференцій, автореферати та дисертації. Не допускається маніпулювання цитуванням і надмірне самоцитування.

За наявності DOI його обов’язково слід зазначати. Назви журналів і книг подають курсивом; назви журналів — повністю.

Приклади оформлення посилань

Періодичні видання:

Minicheva G.G., Garkusha O.P., Kalashnik K.S., Marynets G.V., Sokolov E.V. 2024. Reaction of planktonic and benthic algae in the Black Sea to the consequences of the destruction of the Kahovska Reservoir dam on the Dnipro River (Ukraine). Аlgologia. 34(2): 104–129. [Мінічева Г.Г., Гаркуша О.П., Калашнік К.С., Маринець Г.В., Соколов Є.В. 2024. Реакція водоростей планктону та бентосу Чорного моря на наслідки руйнування греблі Каховського водосховища на р. Дніпро (Україна). Альгологія. 34(2): 104–129.] https://doi.org/10.15407/alg34.02.104

Blaženčić J., Stevanović B., Blaženčić Ž., Stevanović V. 2006. Red Data List of Charophytes in the Balkans. Biodiversity and Conservation. 15: 3445–3457. https://doi.org/10.1007/s10531-005-2008-5

Книги:

Radzymovskyi D.O., Polishchuk V.V. 1970. Phytoplankton of the Prypiat River. Kyiv: Nauk. Dumka. 212 p. [Радзимовський Д.О., Поліщук В.В. 1970. Планктон річки Прип’ять. Київ: Наук. думка. 212 с.]

Charophytes of Europe. 2024. Eds H. Schubert, I. Blindow, E. Nat, H. Korsch, T. Gregor, L. Denis, N. Stewar, K. van de Weyer, R. Romanov, M.T. Casanova. Berlin: Springer. 1144 p.

Розділ у книзі:

Krainyuk K.S., Maslov I.I. 2012. Cape Martian. In: Phytodiversity of nature reserves and national nature parks of Ukraine. Pt. 1. Biosphere reserves. Nature reserves. Kyiv: Phytosociocenter. Pp. 277–290. [Крайнюк К.С., Маслов І.І. ПЗ «Мис Мартьян». 2012. В кн.: Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. Ч. 1. Біосферні заповідники. Природні заповідники. Київ: Фітосоціоцентр. С. 277–290.]

Srenivaasaprasad S. 1991. Algae. In: The Ganga, a scientific study. New Deli: Northern Book Center. Pp. 53–66.

Електронні ресурси:

Guiry M.D., Guiry G.M. 2025. AlgaeBase. World-wide electronic publication. Nat. Univ. Ireland, Galway. http://www.algaebase.org (Accessed 06 July 2025).

The Biodiversity Heritage Library (BHL.). https://www.biodiversitylibrary.org

Для всього веб-сайту посилання також може бути надано як URL-адреса веб-сайту безпосередньо в тексті в дужках, наприклад (https://www.inaturalist.org)